Харків — це дим, це весна, це прильоти
Тремпель 057
Харків під обстрілами: кава під сирени, Держпром у димці
Из альбома «Мой Харьков»Видео с текстом
Текст песни
Куплет 1
Свинцеве небо над сивим Держпромом, Ми знову вчимося жити не вдома. Сирена, як скрипка, фальшивить уранці, А ми п'ємо каву — незламні спартанці. На Сумській розбите скло, наче діаманти, Тут кожен — поет, і тут всі — десанти. Місто залізобетонних сердець, Де кожен світанок — це ще не кінець.
Приспів
Харків — це дим, це весна, це прильоти, Це вічна неділя великої роти. Він пахне дощем і гарячим бетоном, Він дихає вільно, не знає кордону. Залізо і сонце, і небо в дірках, Але ми тримаєм цей світ на руках!
Куплет 2
На Салтівці вітер гуляє крізь стіни, Там пам'ять застигла в уламках цеглини. А в парку Шевченка тюльпани палають, Їх бомби лякають, а вони розквітають. Комунальник з мітлою — мов янгол із раю, Сміття підмітає на самому краї. Трамваї мовчать, але б’ється пульс міста, Воно як молитва — і чесна, і чиста.
Брідж
Спитай у Дзеркального струменя вночі: «Чому в нас такі не дитячі очі?» Він тихо шепне: «Бо ми бачили крик, Але до свободи цей Харків привик».
Приспів
Харків — це дим, це весна, це прильоти, Це вічна неділя великої роти. Він пахне дощем і гарячим бетоном, Він дихає вільно, не знає кордону. Залізо і сонце, і небо в дірках, Але ми тримаєм цей світ на руках!
Фінал
Залізобетон... Сонце над площею... Харків... живий...