Калита
Тремпель 057
Андрія · Ворожіння біля дзеркал і знайомий гість
Из альбома «Коло»Видео с текстом
Видео скоро на YouTube
Подписаться на каналТекст песни
Куплет 1
На Андрія вечорниці, Сміх і гамір у світлиці. Калита висить медова На шнурку, уже готова.
Куплет 2
Гриць на коцюбі гарцює, Губи стиснув, не жартує: Засміється, буде в сажі, Втерпить, вкусить, так-то кажуть.
Приспів
Їду, їду калиту кусати! (А я буду по писку писати!) Їду, їду, не засміюся! (Засмієшся, я не боюся!)
Куплет 3
Дівки корчать йому пики, Регіт, вереск, сміх великий. Гриць не втримався, зайшовся, Сажею лиш обійшовся.
Приспів
Їду, їду калиту кусати! (А я буду по писку писати!) Їду, їду, не засміюся! (Засмієшся, я не боюся!)
Куплет 4
Опівночі дівки ворожать, Сідаю між двох я свічад, І свічка тремтить насторожі, І тіні за спиною в ряд.
Куплет 5
Кажу: покажися, мій милий, Яким би ти в світі не був. І скло затремтіло, як хвиля, І хтось у глибинах майнув.
Куплет 6
Не Гриць, не Степан, не сусіда: Кульгавий, у шапці, чужий, Обличчя і тепле, і сіре, І усміх, як жар, золотий.
Куплет 7
Вклонився мені з того боку І тихо, як вітер, сказав, Що ходить на танці щороку І сам би мене там обрав.
Куплет 8
Я дзеркало хусткою вкрила, Сказала три рази: цур, згинь. Та свічку я не загасила, Бо в ній ще стоїть його тінь.
Фінал
Їду, їду калиту кусати... (А я буду по писку писати...)