Дві ложки на столі
Тремпель 057
Святвечір · Рік минув, коло замкнулося
Из альбома «Коло»Видео с текстом
Видео скоро на YouTube
Подписаться на каналТекст песни
Куплет 1
І знову зоря в тому ж небі, І знову дідух золотий, Марічка дала нам, що треба: І хліб, і кутю, й мед густий. Рахую, як баба, всі ложки: Мені, і Марічці, й ще дві. Це дідові й бабі, бо трошки Вони забарились в імлі.
Приспів
Свята вечеря, зоря у вікні, Всі вже зійшлися: живі й неживі. Дві уже ложки на нашім столі Тим, хто дорогу знайшов у імлі.
Куплет 2
Бабусі не стало під осінь, Як лист облетів з яворів. Та встигла, і бачу я досі, Гойдати колиску під спів. І писанки нині Марічка Вже пише, як вчила вона, І в'ється по колу, як стрічка, Та лінія, вічна й одна.
Приспів
Свята вечеря, зоря у вікні, Всі вже зійшлися: живі й неживі. Дві уже ложки на нашім столі Тим, хто дорогу знайшов у імлі.
Куплет 3
Вночі я прокинувсь від стуку: Дві ложки тихенько шкребуть, І хтось простягає вже руку Колиску гойднути. Вже тут. Не страшно, бо знаю ті кроки, І люльку, і бабин той сміх. Дитя не заплакало: спокій Зійшов на всю хату, на всіх.
Куплет 4
А вранці дві ложки лежали Навхрест, мов рука до руки. Ми вмили їх і заховали До скрині, де їх рушники. А син у колисці сміявся І рученьку в ніч простягав, Неначе із кимось прощався Чи, може, когось пізнавав.
Приспів
Свята вечеря, зоря у вікні, Всі вже зійшлися: живі й неживі. Дві уже ложки на нашім столі Тим, хто дорогу знайшов у імлі.
Куплет
Котиться, котиться рік, наче коло, Знову зоря, і родина довкола. Хтось відійшов, а хтось тільки зродився, Рід наш, як коло, ніде не скінчився.
Фінал
Рід наш, як коло, ніде не скінчився...